«Вибираючи, зрівнюючи альтернативи», або як вигідніше запити дім

Кожен проєкт приватного будинку заслуговує індивідуального підходу. За бажанням клієнта та сукупності технічних чинників можуть бути обрані різні архітектурні варіанти. У цій статті ми досліджуємо основні рішення для систем опалення приватних будинків, їхні переваги та вади, на перший погляд неочевидні.

опалення — одна з найвагоміших статей витрат на обслуговування приватного будинку. Тому важливі не тільки ціна рішення, а й наступні витрати: вартість палива, планових ремонтів, заміна обладнання, що відслугував, тощо. Не менш важливими чинниками є комфорт і безпека проживання. Ідеальним варіантом було б встановити один раз систему опалення й забути про неї. Порівнюємо за цими критеріями найпоширеніші варіанти систем опалення.

Доступний магістральний газ

Якщо будинок будується на ділянці, до якої вже підведені комунікації (зокрема магістральний газ), власники зазвичай не ламають голову над проблемою вибору палива. Сучасне газове обладнання зручне з погляду експлуатації: паливо подається автоматично, а отже, домовласникові не доведеться постійно стежити за процесом горіння.

Магістральний газ на цей момент є найдешевшим способом запити дім. 

Розрахунок

Питома теплота згоряння побутового газу дорівнює 9,6 кВт·год/кг. Тарифи на газ діють з 1 липня 2017: ціна за 1 м3 — 7 грн, щільність 0,75 кг/м3, отже, вартість 1 кг дорівнює 7/0,75 = 9 грн. 

Основні складності в цьому вигляді опалення:

1. Тривалі узгодження, що вимагають багатого пакета документів. Безоливність під'єднання може тривати кілька років. За цей час необхідно отримати всі необхідні роздільні здатності, розробити та погоджувати проєкт.

2. Висока вартість під'єднання. Якщо відстань до магістралі понад 200 м, дешевше використовувати другий за ефективністю спосіб опалення — тепловий насос. На нашому досвіді були об'єкти, де газ проходив навіть за кордоном ділянки, але газова служба видавала такий рахунок за підведення газу до будинку, що вигідніше було встановити тепловий насос разом із геотермальним контуром.

3. Щорічний ріст цін на газ, який відбувається швидше, ніж зріст цін на електрику.

Крім під'єднання газу, необхідно придбати газовий котел, встановити димохід і облаштувати коляцію, співрозмірну потужності котла за нормами з припливно-витяжною вентиляцією. Також потрібно буде придбати лічильник на газ, який постачальник газу має перевіряти. Крім того, раз на рік необхідно проходити перевірку системи в газоснабивальної організації.

До того ж у нашій країні досі зберігається величезна кількість населених пунктів, де магістрального газу просто немає. На сьогодні серед найдоступніших середньостатистичнішому домовласнику альтернативних варіантів опалення можна вказати: зріджений газ (загартуваний у газгольдер), пелети, дизельне паливо та електрична енергія.

Крім того, останнім часом активно розвивається сегмент теплових насосів — судячи за даними статистики, з кожним роком все більше людей вибирають тепловий насос як джерело тепла в домі через його переваги. Наприклад, у Скандинавії опалення приватних домогосподарств за допомогою теплового насоса вже стало традиційним.

Газгольдер

Можливість установлення газгольдера істотно залежить від доступності зрідженого газу з доставкою до ділянки. На перший погляд, таке рішення може здатися набагато економнішим під'єднання до магістрального газопроводу.

Однак задоволення це все одно не з дешевих через високу вартість доставки палива, особливо далеко від великих міст.

Серед неочевидних особливостей цього типу опалення варто звернути увагу на вимогу до щорічного обслуговування газгольдера (відкачка конденсату з ємності), ризик неякісного газу (з подальшим його відкачуванням і придбанням нового) і вимоги до постійного моніторингу рівня та тиску газу в системі. Це не тільки додаткові фінансові витрати та час, а й потенційна небезпека.

Наприклад, не рекомендується допускати зниження рівня газу в газгольдері нижче ніж 25%, щоб уникнути ризику потрапляння повітря в газгольдер і утворення вибухобезпечної газовоздушної суміші. І навпаки, під час заправляння газгольдера вище 85% можливе перевищення допустимого тиску в газгольдері. У разі порушення герметичності та витоку газ накопичується в нізинах і, змішуючись із повітрям, може легко загаситися.

Всі ці нюанси залежать не тільки від герметичності самої посудини (газгольдер), але й від професіоналізму фахівців, які виробляють заправку та сервіс, а також від працездатності контрольних приладів, як-от манометр, рівнімер, впускний і запобіжний клапан.

Багато людей також турбує і психологічний аспект проживання поблизу підземного сховища вибухової речовини, безпека використання якої залежить від багатьох чинників.

Пеллетний котел

Пеллетний котел — вельми поширене джерело автономного теплопостачання. За принципом роботи він схожий на автоматичну піч, і цим досить простий і зрозумілий для власників будинку. Однак використання такого джерела не таке зручне, як здається на перший погляд.

По-перше, вартість опалення та стабільна робота котла дуже сильно залежать від якості пелет. Матеріал має зберігатися в добре провітрюваному, захищеному від гризунів сухому приміщенні, інакше є ризик, що пелети пошкодяться, розбухнуть, заблокують подавання в механізмі котла, що подається, і зупинять його роботу.

На зиму в середньому необхідно 7 тонн пелет для дому площею 230 м2. Також котлу потрібне регулярне чищення (приблизно раз на тиждень) і капітальне чищення раз на рік.

По-друге, необхідно стежити за наповненістю бункера пелетами. Принцип роботи цього котла передбачає, що потрібно регулярно підсипати пелети, тобто залишити будинок на тиждень не вийде. Потрібно або заправляти бункер самим, або когось наймати.

По-третє, не варто забувати, що це пожежонебезпечне джерело тепла, і потрібен спеціальний негорючий матеріал стін котельної, крім того, необхідно зробити якісний димохід і передбачити облаштування припливно-витяжною вентиляцією.

Дизельне паливо

Дизельне паливо в регіонах зазвичай досить просто придбати. Його можна привезти з гуртової бази самостійно (транспортні витрати треба закласти в вартість експлуатації системи опалення). «дизай» має низку вад. По-перше, кошенял досить сильно шумить під час роботи, по-друге, вимагає масштабніших робіт із монтажу. Крім самого котла та дизельного пальника, необхідне встановлення димоходу, припливно-витяжної вентиляції та ємності для зберігання палива. Для вищої надійності роботи котла рекомендується встановлення сепаратора для додаткового очищення палива від парафінів і колоїдів. Зазвичай у разі використання «дизелю» у котельній постійно є запах солярки. Не варто забувати про потребу регулярного дозаправляння ємності та чищення котла.

ЭЛЕКТРО

Електричний котел — це найпростіший на цей момент спосіб обігріти будинок, він же й найдешевший у встановленні. З іншого боку, опалення завдяки електрики — найдорожчий з усіх можливих варіантів опалення й недоступний багатьом домовласникам через обмежену максимальну потужність під'єднання житлового будинку до електромережі. Так, для опалення добре утепленого житлового будинку площею 200 м2 потрібна виділена електрична потужність 16 кВт. Крім того, у багатьох регіонах актуальна проблема частих вимкнень електроенергії. Завдяки побутовому резервному генератору електричний казан «не годувати».

Термін експлуатації обладнання становить 5-10 років залежно від марки котла. Щоправда, електричний казан водночас не вимагає складних монтажних робіт або регулярного обслуговування. На цей момент електрика — це найбільш витратний спосіб обігріти дім.

Теплові насоси

Теплові насоси порівняно недавно з'явилися на російському ринку. Як і на опалення на основі електрики, власники дивляться на них зі скепсисом, передбачаючи, що в умовах нестабільного подавання електроенергії таке рішення взимку не врятує. Однак, на відміну від вищезгаданого вище електричного котла (котому необхідні 15 кВт), у цьому разі потрібна набагато менша потужність. Наприклад, для дому площею 200 м2 під час встановлення теплового насоса DHP-L Opti 16 (до 16 кВт опалювальної потужності) буде потрібно всього 4,1 кВт електроенергії, тобто для резервування цієї системи вже цілком підійде звичайний побутовий дизель-генератор.

Отже, тепловий насос — це екологічна, пожежо- та вибухобезпечна альтернатива твердому паливі або дорогій газгольтеру в умовах, коли споживачеві недоступний магістральний газ. Причому ця технологія успішно працює навіть у північних регіонах, де земля за зиму встигає промерзнути на велику глибину, що підтверджується багаторічним досвідом експлуатації подібних систем у Скандинавії.

Є стереотип, що теплові насоси дають оптимальний результат лише в порівняно теплій Європі. Але сучасні агрегати дають змогу використовувати їх у будь-якому російському регіоні. На півдні зазвичай встановлюються горизонтальні ґрунтові колектори або використовують тепло навколишнього повітря (у цьому разі буріння свердловин взагалі не потрібне, і обмін тепловою енергією відбувається в наземних блоках, що зовні схожі на звичайний кондиционер). У холодніших регіонах можна розмістити ґрунтові зонди в свердловинах або ж використовувати теплову енергію незамерзаючих водойм і ґрунтових вод. Треба зазначити, що під час встановлення геотермального теплового насоса потрібне буріння свердловин, а отже, необхідне під'єднання бурильного встановлення. Однак цього негативного моменту можна уникнути, якщо використовувати технологію кластерного буріння, що не потребує проїзду важкої техніки та надає мінімальну дію на ландшафт, що склався.

До зазначеного потрібно додати, що тепловий насос у літню пору може успішно виконувати функцію кондиціонера, тож власники зможуть заощадити на його купівлі. Водночас енергоспоживання геотермального теплового насоса в режимі пасивного охолодження можна порівняти з енергоспоживанням лампочки розжарювання.

Термін експлуатації теплового насоса понад 20 років. Його вартість досить велика, водночас витрати на облаштування теплообмінника (буріння тощо) під час заміни обладнання не будуть потрібні. Якісні геотермальні зонди здатні слугувати до 100 років і більше. Крім того, теплові насоси не потребують дорогого регулярного обслуговування, рекомендується перед початком опалювального сезону перевіряти чистоту фільтрів і тиск у системах опалення та розсолодного контуру, тобто обслуговування агрегату потрібне лише раз на рік чи двічі.